в означеннях
Тлумачення, значення слова «невправний»:

НЕВПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Якому не властива вправність, спритність; незграбний. З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх не як сміливець.., а як невправний хлопчак, який боїться стрімкого спаду (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 539); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікус невправного вершника (Михайло Стельмах, I, 1962, 45).

2. Який погано, без уміння виконує що-небудь; невмілий. [Гофман:] Пробачте, пане сенаторе. Нові ж робітниці й робітники невправні в тій роботі, і брати їх невигідно (Мирослав Ірчан, I, 1958, 237); Хоч з нього був невправний промовець, але він зрозумів, що в ці хвилини мусить говорити вправно (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 255);
//  У якого немає навиків робити що-небудь добре її швидко. Страх паралізував невправні ще пальці учнів, і вони вимальовували такі дивовижні карлючки замість літер (Петро Колесник, Терен.., 1952, 23); Човен у його невправних руках кидався в різні боки (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 203).

3. Зробл. без уміння, вправності, майстерності. Ще твої невправні рими, і у віршах ти грішиш порівняннями старими (Павло Тичина, II, 1957, 237); Від невправного удару молотка цвях зігнувся (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 271.

Коментарі (0)