НЕВТРИ́МНО. Присл. до невтримний. Крайнюка невтримно тягло на фронт, до матросів (Василь Кучер, Голод, 1961, 162).
НЕВТРИ́МНО. Присл. до невтримний. Крайнюка невтримно тягло на фронт, до матросів (Василь Кучер, Голод, 1961, 162).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 274.