НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до неввічливий. [Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Олександр Корнійчук, II, 1955, 202).
НЕВВІ́ЧЛИВО. Присл. до неввічливий. [Романюк:] Надіє, що з тобою? Представляєш інтелігенцію нашого села, а так неввічливо розмовляєш з керівництвом (Олександр Корнійчук, II, 1955, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 251.