в означеннях
Тлумачення, значення слова «невинуватий»:

НЕВИНУВАТИЙ, а, е. Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. — Правда, — каже [голова], — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 400);
//  у знач. ім. невинуватий, того, чол. Той, хто не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. Не можна було зрозуміти, чи він вдає невинуватого, чи справді наказ десь згубився (Олександр Довженко, I, 1958, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 259.

Коментарі (0)