в означеннях
Тлумачення, значення слова «невиразний»:

НЕВИРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не виділяється чітко, яскраво. Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 338); Дівчина глянула пильно на нього, і невиразна тривога охопила її (Андрій Головко, II, 1957, 539); Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети (Петро Панч, Синів.., 1959, 4);
//  Неясний, не зовсім зрозумілий, слабо розрізнюваний на слух. В повітрі линули якісь невиразні нічні шуми (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 8); За стіною є хижах приглушено загомоніли, між багатьма невиразними словами вона почула одне виразне слово: — Ключниця! Ключниця! (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 107);
//  Який не виявляє яскравих індивідуальних рис (про людину). Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 42);
//  Який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини (про очі, обличчя і т. ін.). Він зупинився над дорогою, почекав, поки Дмитро, скородячи, підійде до нього, посміхнувся блідими, невиразними очима (Михайло Стельмах, II, 1962, 350).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 260.

Коментарі (0)