Словник української мови

НЕЗАБУР'Я́НЕНИЙ, а, е. На якому нема бур'яну (про земельну ділянку і т. ін.). На незабур'янених площах при достатніх запасах вологи в ґрунті сою сіють широкорядним способом (Хлібороб України, 9, 1965, 13); Для безрозсадної культури помідорів дуже важливо мати незабур'янені ґрунти (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 107);
//  Серед якого не росте бур'ян (про сільськогосподарські культури). Коли комбайнами збирають незабур'янений і сухий хліб і одержують кисте й сухе зерно, його можна відразу.. перевозити в зерносховища (Зернові комбайни, 1957, 310).