в означеннях
Тлумачення, значення слова «незабутній»:

НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам'ятний. Енгельс говорив, що тактика Маркса в 1848 році була правильна, що вона і тільки вона дійсно дала правильні, тривкі, незабутні уроки пролетаріатові (Ленін, 17, 1971, 31); Мабуть, із часу незабутніх Жовтневих штурмів не знала країна вибуху такого бурхливого революційного піднесення, як у ці дні літа двадцятого року (Готічар, II, 1959, 302);
//  Гідний довгої пам'яті. У грізні години воєнні Пішли вони [діти] в військо могутнє. І кликав до бою їх Ленін Іменням своїм незабутнім (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 59);
//  Який назавжди збережеться в пам'яті. Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка, V, 1956, 345);
//  Який надовго, глибоко запам'ятався. Що то за сон був, чарівний, незабутній! (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 30); Ми малими співали бувало незабутні, любимі пісні (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 92); Скільки незабутніх спогадів звуязано з рудником! (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 266);
//  у знач. ім. незабутнє, нього, сер. Те, що не забувається, що надовго, глибоко запам'яталося. Ти кажеш про згадки, ти говориш про те незабутнє, що є в кожного з нас зокрема і в усіх разом (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 306.

Коментарі (0)