в означеннях
Тлумачення, значення слова «незатишно»:

НЕЗА́ТИ́ШНО. Присл. до незатишний 2, 3. Серед веселого гурту жильців будинку жила [Лукина] невесело і незатишно, доживала віку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 327); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181);
//  у знач. присудк. сл. Ярославові раптом стало вітряно й незатишно на душі (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 154); В кімнаті з необклеєними дерев'яними стінами було якось незатишно, темно (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 310.

Коментарі (0)