НЕЗБОРИ́МО. Присл. до незборимий. Незборимо сильне враження справляли на всіх її дивні променисті очі (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 29).
НЕЗБОРИ́МО. Присл. до незборимий. Незборимо сильне враження справляли на всіх її дивні променисті очі (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 311.