в означеннях
Тлумачення, значення слова «нездібний»:

НЕЗДІ́БНИЙ, а, е.

1. Який не має здібностей, природного обдарування. — Він дуже нездібний, він ніяк не міг вивчитися [грати], навіть знаючи, що ця скрипка чарівна (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 47).

2. до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь. Хоч нездібний до публічної служби, він проте не був зовсім сліпий (Іван Франко, IV, 1950, 236);
//  Неспроможний робити, виконувати що-небудь. Усвідомлення, що такий... такий... шмаркач навіть говорити з ним не хоче, так приголомшило Йосифа, що він став.. нездібний ні рухатись, ні думати (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 316.

Коментарі (0)