в означеннях
Тлумачення, значення слова «незгасний»:

НЕЗГА́СНИЙ, а, е.

1. Який не згасне, завжди буде горіти, світити або світитися. Поет! Люби усе нове, як сонце те незгасне, хай у піснях твоїх живе все молоде й прекрасне (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 30); Прапор Леніна над нами, він окрилює в путі. Чи у битві з ворогами, чи у мирному труді, він незгасними огнями світить ясно у житті! (Микола Терещенко, Правда, 1952, 11).

2. перен. Який ніколи не послабиться, не зникне, не пройде (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.). Як зірка далека, в душі моїй сяє Левтранена віра, незгасна надія (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 103); Слова його прозвучали сухо, в них крилися незгасний гнів і рішучість (Іван Ле, Наливайко, 1957, 440);
//  Який ніколи не втратить свого значення. Він [Т. Шевченко] любив усе прекрасне, Все ненавидів потворне, — І його ім'я — незгасне, Світлий образ — неповторний (Максим Рильський, 300 літ. 1954, 83).

3. Який не згасав або не згас; який горить, світить або світиться. — Так хай тепер Григорій Юхимович доглядає у нас за незгасними лампадками (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 633); — А чоловік? — Як же з ним бути? — з'являлася в такі хвилини думка, що обпікала їй серце, лов незгасна жарина (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 313.

Коментарі (0)