НЕЗГІ́ДНО. Присл. до незгідний. Старики жили незгідно, в якійсь явній, але німій ворожнечі (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 180).
НЕЗГІ́ДНО. Присл. до незгідний. Старики жили незгідно, в якійсь явній, але німій ворожнечі (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 180).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 314.