в означеннях
Тлумачення, значення слова «незгодний»:

НЕЗГО́ДНИЙ, НЕЗГОДЕН, дна, дне.

1. Який не поділяє думок, поглядів кого-небудь, не погоджується з кимсь, чимсь. Батюшечка, ..незгодний з промовою директора, переглядається з Нікольським (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 348); — «Ура» комісарові. — Ура-а! Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (Олесь Гончар, II, 1959, 113).

2. на що і без додатка. Який не дав, не виявляє згоди на що-небудь, не погоджується зробити, прийняти щось. — Зараз виходимо на роботу, — диктує Грім. — Хто згодний іти зі мною — ставай ліворуч. Хто не піде — ставай праворуч.. Потроху переходять люди ліворуч, на бік отамана — їх більшість.. Залишається лише купка незгодних (Юрій Яновський, IV, 1959, 115); Кажуть, гетьмана в Києві настановили, німецький цар медалі висилає за наших волів та корів. Незгодний народ на таке діло (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 147).

3. Який свідчить про відсутність мирних стосунків, злагоди, погодженості між ким-небудь. От сусіди заздрять: не те, що сварки, — незгодної балачки ніхто між ними не чув (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 315.

Коментарі (0)