НЕ́ЖИТЬ, ю, чол. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями, іноді чханням. Проценко нажив страшенний нежить і цілими днями не виходив з хати (Панас Мирний, III, 1954, 254); — Я боюсь нежитю. — з грайливою лукавинкою в очах відповіла Віра (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 197).