в означеннях
Тлумачення, значення слова «незмінний»:

НЕЗМІ́ННИЙ, а, е.

1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави, зостається незмінною тільки оця безмірна широчінь степова та високий Чумацький Шлях (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 281); Ми побачили, як родить жінка.. Ось що в нас є ще незмінного з перших років людського розвитку — його ніколи ніхто не перейде й не полегшить (Юрій Яновський, II, 1958, 12); [Мелешко:] Адже ж не можна прожити п'яти років та ще на війні і лишитись зовсім незмінним. Починаєш глибше розуміти і цінити життя (Іван Кочерга, II, 1956, 499).

2. Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий, неодмінний. З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він був схожий на Чехова (Олесь Донченко, V, 1957, 227); Завіса підіймається, в залі віє холодом сцени. старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі (Юрій Яновський, II, 1958, 19).

3. Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь. Спіть, брати! В житті не спали ви, Бо були в незміннім караулі (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 176); Не менше дивувався й Іван Митрофанович, незмінний голова з сорок третього (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 12);
//  Який не проходить, не покидає кого-небудь; постійний. Світ одягти в нову сорочку — було давнім, незмінним бажанням Мажита Гафурі (Павло Тичина, III, 1957, 228); Усюди, скрізь одно бажання, Одно незмінне поривання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53).

4. Завжди вірний кому-небудь, своїм принципам, переконанням і т. ін.; відданий. Працюй до знемоги незмінним борцем (Павло Грабовський, I, 1959, 314); Згадай про них, товаришів незмінних — Степовиків, поморів, шахтарів, — .. в одвазі й вірності єдиних (Максим Рильський, II, 1960, 250);
//  Який свідчить про вірність, відданість кому-, чому-небудь. Глянути на їх, то й сліпі ж зобачать, яке вірне, незмінне тут кохання (Марко Вовчок, I, 1955, 355).

5. грам. Який не має форм словозміни. В слов'янських мовах незмінними частинами мови є прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 319.

Коментарі (0)