в означеннях
Тлумачення, значення слова «незначний»:

НЕЗНАЧНИ́Й, а, е.

1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка, III, 1952, 742); Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (Олесь Гончар, III, 1959, 121); Там [у колоні] були такі, що підбилися і відстали, особливо один, уже літня людина, якого Зот знав як доброго трудягу, що потрапив у трудову армію за незначний злочин (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465).

2. Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий. Через кілька днів було якесь незначне церковне свято, якого від початку революції не святкувала добра половина села (Олександр Довженко, I, 1958, 84); Нагадав йому Оленчуп один незначний випадок фронтовий (Олесь Гончар, Таврія, 1957, 351);
//  Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний. Вони помічали тільки якісь незначні, нехарактерні подробиці (Максим Рильський, III, 1956, 412); Нерідко митці зображають незначні, дріб'язкові явища, випадкові події (Мистецтво, 1, 1959, 4).

3. Нічим не визначний; не видатний. Артист, який являтиме людству незначну ділову персону, повинен, проте, мати ряд особистих гідностей (Олександр Довженко, I, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 321.

Коментарі (0)