в означеннях
Тлумачення, значення слова «незрадливий»:

НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Руфін:] Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка, II, 1951, 457); Люблю свого я милого, в коханні незрадливого — за душу молоду (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 220);  * Образно. Мене більш цікавитькраса природи, вічна і незрадлива (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 420);
//  Який виражає, чию-небудь вірність або свідчить про неї. Хай на ньому [рушникові] цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 109); Паша дружба незрадлива Почалася в цім саду (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 322.

Коментарі (0)