в означеннях
Тлумачення, значення слова «незворушний»:

НЕЗВОРУ́ШНИЙ, а, е.

1. Якого не можна зрушити з місця. Страшно було від однієї думки про те, що.. запалені ґноти диміли в руках у незворушних воїнів, закутих у залізні лати (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 239).

2. Який не може бути порушений; абсолютний, цілковитий. Невважаючи на незворушний спокій.., Целя кілька разів вибухала сміхом (Іван Франко, II, 1950, 309); Варку дратував незворушний і якийсь зухвалий спокій Момота (Василь Кучер, Голод, 1961, 293).

3. Якого не можна похитнути; непохитний. Він увіходить, простуючи в царство грізного владики, Де незворушні серця, неподатні на людські благання (Микола Зеров, Вибр., 1966, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 313.

Коментарі (0)