в означеннях
Тлумачення, значення слова «незвичний»:

НЕЗВИ́ЧНИЙ, а, е.

1. До якого не звик хто-небудь, який не ввійшов у звичку. Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Леся Українка, II, 1951, 187); Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 197).

2. з інфін., до чого. Який не звик до чого-небудь, який не має навику у чому-небудь. Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі (Андрій Головко, II, 1957, 575); Невправна, незвична до писання рука не встигала викласти їх [думки] на папері (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 188).

3. розм. Те саме, що незвичайний 1. Вероніка теж була незвична — в новій коричневій шубці (Павло Загребельний, День.., 1964, 263); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг (Михайло Стельмах, II, 1962, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 312.

Коментарі (0)