в означеннях
Тлумачення, значення слова «ні»:

НІ 1, част.

1. заперечна. Уживаються на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. — Так він же ще од тебе менший! — Ні, ми однакові (Андрій Головко, I, 1957, 126); — А ну, геть з кузні! — визвірився на них Кир. — Ні, так ви, дядьку, послухайте, що він. каже, — не зважав ні на які гальма Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36);
//  Уживається для застереження від якої-небудь дії. — Давай сюди, спробуєм розгадати твою шифровку... — Ні, ні, ні! — схопилася Тоня і, притискаючи листа до грудей, майнула від товариства (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 18);
//  Уживається для внесення поправки, що заперечує раніше сказане. Як блискавка, ні, як табун диких коней, мчимося ми по виноградниках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147).

2. заперечна. Уживається у значенні неповного речення при заперечних відповідях. [Єпископ:] Ти, сину мій, зо мною підеш. [Парвус:] Ні! (Леся Українка, II, 1954, 497); Знову мати по паузі спитала: — А не приходила [жінка]? — Ні, — сказав Тихін і поклав ложку, — не приходила (Андрій Головко, II, 1957, 137);
//  Уживається замість заперечного присудка, заперечної словосполуки, речення з запереченням. В хаті тільки сплю, а цілими днями або над морем, або на морі, а як ні, то лежу.. [в] диких кутках острова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360); — Все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (Олесь Гончар, III, 1959, 80).

3. заперечно-підсильна. Уживається для підсилення заперечення, вираженого заперечним дієсловом-присудком або словом «нема». І не було ні одної, струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Леся Українка, I, 1951, 423);
//  все стерплю, але ні слова не вирве ворог з вуст моїх (Володимир Сосюра, II, 1958, 495);
//  Уживається на початку речення для підсилення його заперечного змісту, що протиставляється висловленому раніше або тому, що лише уявляється. Невидно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума... Ні, чуми нема (Тарас Шевченко, II, 1953, 70); Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); Що то їх спіткало? Чи, може, те, що і мене? А може, й гірше?.. Смерті рало крізь них пройшло, глухе, жахне... Ні, ні, цього не може бути! (Володимир Сосюра, II, 1958, 397);
//  Уживається на початку речення, у якому ніби підсумовується все сказано раніше. Ні, я хочу крізь сльоза сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! (Леся Українка, I, 1951, 41); Ні, це таки вона лежить, розкинувшись втомлено і незручно (Олесь Гончар, ЛІ, 1959, 454);
//  Уживається для підсилення раніше висловленого заперечення. — Не за себе, не за батька Молилась в неволі, — Ні, бабусю, а за його, За милого долю (Тарас Шевченко, I, 1963, 126).

4. у знач. підсил.-єднального спол. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні. І знову не буде у думах моїх Ні мук, ні страждань, ні плачу... (Максим Рильський, I, 1960, 92); Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Панас Мирний, IV, 1955, 29); Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина... (Володимир Сосюра, I, 1957, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 417.

Коментарі (0)

НІ 2. Уживається як відокремлена частина заперечного займенника. — Пистина Іванівна яким смачним борщем кормила, — не їси, було, а п'єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний, III, 1954, 266); [Любов:] Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги (Леся Українка, II, 1951, 75); — Зовсім скрутила чоловіка, — промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Борис Грінченко, I, 1963, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 418.

Коментарі (0)