Словник української мови

НІЧ, ночі, жін. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші... (Панас Мирний, IV, 1955, 57); У ніч глибоку переходить вечір, Дванадцять чуть ударів із Москви, І гімн летить величний понад світом (Максим Рильський, III, 1961, 119); А вгорі вже блідли зорі: западала пізня ніч (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 67);  * Образно. Ніч історії — капіталізм, день історії — комунізм, і сонце його нестримно сходить сьогодні над нашою планетою (Мистецтво, 5, 1961, 1);  * У порівняннях. В Уласа очі були темно-карі, ясні та привітні, як весняна ніч (Нечуй-Левицький, III, 1950, 295); Фрунзе став як ніч (Олесь Гончар, II, 1959, 434).
♦ Білі ночі див. білий; Глупа ніч див. глупий; Горобина ніч див. горобиний; День і ніч див. день; Днями й ночами див. день; Добра ніч див. добрий; Доброї ночі — традиційне взаємне дружнє вітання перед настанням ночі або побажання перед сном. Побажай мені доброї ночі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 155); На ніч: а) для використання вночі. — Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає, — поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 8); б) для проведення нічного часу, для здійснення вночі. Мабуть, побоялись [козаки] на ніч лишатися в слободі (Андрій Головко, II, 1957, 345); — Голова комбіду саме поїхав на ніч орати (Михайло Стельмах, II, 1962, 183); Не проти ночі згадувати (згадуючи) див. згадувати; Ні дня, ні ночі кому — хто-небудь дуже переобтяжений роботою. — Їй завсігди так — ні дня ні ночі, — старує Шурко. — Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 23); Ніч зоріти — не спати всю ніч; Ніч розібрати — про закінчення ночі. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 190); Ніч у ніч — кожної ночі; Носити ніч за собою див. носити; Полярна ніч — частина року, протягом якої за полярним колом не сходить сонце; Проти ночі — пізно ввечері, перед настанням ночі. — Куди ж ти оце йдеш проти ночі? — питаю я в його (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі (Михайло Стельмах, II, 1962, 176); У ніч — у простір, охоплений нічною темнотою. Вартує мати і чуло дивиться у ніч (Володимир Сосюра, II, 1958, 483); Вона ніби ждала його, відразу ж заспішила, вдяглася, замкнула двері, і вони рушили в ніч (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 178); Упала ніч на що — на якійсь території настала темнота. Упала ніч на табір (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Цілу (цілісіньку) ніч — протягом усієї ночі. Під типом сіла [мати] І ніч цілісіньку сиділа Та плакала (Тарас Шевченко, II, 1953, 96); На другий день Раїса довідалась, що о. Василь спокійно проспав цілу ніч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329).