в означеннях
Тлумачення, значення слова «нічого»:

НІ́ЧОГО, у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. Людська гідність, — цього в світі капіталістів шукати нічого (Ленін, 31, 1973, 122); [Баклажаненко:] Бачиш, тобі і збиратись нічого, бо ти уже одягнений, тільки другий черевик надінь (Іван Микитенко, I, 1957, 439);
//  Не варто; не треба; нема чого. Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); — У чека, думаю, вам нічого йти. Сьогодні воно виїхало в одно з віддалених сіл повіту (Михайло Стельмах, II, 1962, 161); Приходив [Улас] до такого висновку, що з такими знаннями, як у нього, нічого й потикатися в університет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52).
Нічого гріха критії (таїти) див. гріх; Нічого [і, й] казати (говорити) — без сумніву, дійсно, безперечно, насправді. Смішив [Максим] усіх і реготався сам... Товариський чоловік, нічого казати! (Панас Мирний, I, 1949, 215); Нічого й говорити, яке найважливіше значення мають для письменника саме такі — колективні зустрічі з читачем (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 6).

2. займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення заперечного об'єкта дії або його відсутності. Ісправник Трохи не сказився. Що нічого, бачиш, взяти, А він же трудився! (Тарас Шевченко, I, 1963, 304); — Нам нічого втрачати, хіба що кайдани! (Андрій Головко, I, 1957, 63).
З (від) нічого робити див. робити; І думати нічого див. думати; Нічого мовити див. мовити; Нічого робити див. робити; Нічого сказати див. сказати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 430.

Коментарі (0)

НІЧО́ГО.

1. займ. запереч. див. ніщо.

2. займ. запереч., розм. Те саме, що ніскільки 1. Почав Ведмідь хазяйнувати, У пасіці порядкувати: ..Дознались, кинулись до його — 1 меду не знайшли нічого... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 96); Кухар при відході наказував [хлопцям]: — А чистенько полоти, нічого бур'яну не лишати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 149).

3. у знач. присудк. сл., розм. Непоганий, такий, як треба. — Та й хазяйствечко нічого тепер. Добре, все добре (Марко Вовчок, I, 1955, 281); — Став я в болгарина.. Платня нічого, краща, ніж в наших сторонах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141); Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 402).

4. у знач. присл., перев. з сл. собі, розм. Непогано. Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала (Леся Українка, V, 1956, 6); Вчора прислали мені зі Львова мою книжку «З глибини». Нічого собі виглядає (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 336).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 431.

Коментарі (0)