НІ́КОЛИТИСЯ, иться, безос., розм. Не мати вільного часу. Хомі ніколилось.. Він не мав часу розпитати Зіну докладніше (Олесь Гончар, III, 1959, 383); Йому завжди ніколилося. Він не мав часу ні на кіно, ні на театр (Павло Загребельний, Спека, 1961, 32).