НІМИ́Й, а, е.
1. Який не говорить, позбавлений
здатності говорити. Він згадав, ..як побив німого старця
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на
квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри
Саньки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121);
// у знач. ім. німий,
мого, чол.; німа, мої, жін. Людина, позбавлена здатності
говорити. Вона знала сама одного німого, який часто до
них приходив (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 103); * У порівняннях. Він
мовчки їв, мовчки пив, тепер сидів, мов німий (Панас Мирний,
I, 1949, 337);
// Який виражається без участі мови.
Мош-Діма постояв трохи, а далі сів на призьбу, не
спускаючи з Тиховича мутних очей з виразом німого докору
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 221); Тяжко було зустрічати вдома
погляд дружини з тужливим, німим запитанням
(Олесь Донченко, VI, 1957, 292).
2. перен. Мовчазний, тихий; безмовний. Село неначе
погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 110); Вона
стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна,
немов розбита (Іван Франко, VII, 1951, 124); Довго ще командир
корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола
стояв, німий та покірний, і то червонів, то блід (Дмитро Ткач,
Жди.., 1959, 12);
// Сповнений тишею, спокоєм.
Над Піями стояла німа зоряна ніч (Григорій Косинка, Новели,
1962, 176); А потім з півночі зима в раменах плакала
і вила, та ще зі мною піч німа коло млина одна
бродила (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 39); В борні за мир, світ, не
забудь.. І літаків ворожих лють.. І сотні свіжих могилок
В німих степах край залізниці (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 394).
3. Який нічого не виражає, не передає. Мова
іноземця була для нього німою.
▲ Німа азбука — умовні знаки пальцями, за
допомогою яких розмовляють німі; Німа карта — учбова
географічна карта без позначення назв. Німа карта
всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат,
спливає раптом перед очі (Юрій Смолич, II, 1958, 45); Німа
сцена — сцена театральної вистави чи кіно, під час
якої дійові особи нічого не говорять. [Голоси:]
Тихо! Хай поспить!.. Німа сцена. Ніхто навіть не
поворухнеться (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 85); Німий свідок —
неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити
події минулих часів. В музеї, який уже відбудовано]
лежать речі і документи, німі свідки першої оборони
Севастополя (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 112); Німий
фільм; Німе кіно — неозвучений фільм. Режисери,
оператори і художники [італійського кіно] вміло
користуються культурною спадщиною німого кіно, пам'ятаючи
могутню силу його зображальних засобів (Олександр Довженко, III,
1960, 144); Змінювалася функція музики [в звуковому
фільмі], яка з простої ілюстрації до німого фільму
перетворювалася на органічний компонент його образної
структури (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 12).