НІ́РКА, и, жін. Зменш.-пестл. до нора. Дивимося, а в землі дірочка. — Це тут цвіркун живе, — догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Борис Грінченко, I, 1963, 296); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 39).