в означеннях
Тлумачення, значення слова «ніщо»:

НІЩО́, нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч.

1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Латану свитину з каліки знімають, 3 шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Тарас Шевченко, I, 1963, 239); Побіг він [Осел] навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Пахом Хрисантович ні в чому дочкам не відмовляє (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 84).
 Нічим не жертвувати див. жертвувати: Нічим (нема й) ока запорошити див. запорошувати; Нічого не зостається (не зостанеться), як... див. зоставатися; Нічого не зробиш див. зробити; Нічого не поробиш — про неможливість зробити так, як хочеться. — Проїдем — не проїдем, а спробувати треба, нічого не поробиш, — торкнув коней Левко (Михайло Стельмах, I, 1962, 77); Нічого не скажеш див. сказати; Нічого подібного див. подібний; Обертатися (обернутися) в ніщо див. обертатися.

2. у знач. ім. Те, що позбавлене будь-якого значення, не має ніякої ціни, ваги і т. ін. Ліквідаторство — ніщо в робітничому русі; сильне воно тільки в ліберальній інтелігенції (Ленін, 21, 1971, 418); Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 431.

Коментарі (0)