в означеннях
Тлумачення, значення слова «ніж»:

НІЖ 1, ножа, чол.

1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. Ярема Не ріже — лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночув (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (Олександр Довженко, I, 1958, 411);  * Образно. Хто міг ждати, що сталевий врангелівський ніж, який Антанта потай відточувала всю весну в Криму, саме зараз з такою силою вріжеться у відкриту спину республіки? (Олесь Гончар, II, 1959, 273);  * У порівняннях. Карпо ледве вглядів на ходу її гострі, як ніж, очі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 276).

2. Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін. Робочими органами плуга є ніж, леміш, полиця, передплужник (Механізація і електрифікація.., 1953, 13); Загублені ножі м'ясорубки легко замінити іншими без будь-якої допоміжної роботи (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 115); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 80).
Без ножа різати (зарізати) кого — ставити кого-небудь в скрутне, безвихідне становище; завдавати комусь неприємностей. — Ційся бога, май серце, Ворух! Чого мене ріжеш без ножа?! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 66); Гострити ножа див. гострити; Дати ножа в спину кому — підступно вразити кого-небудь. — Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 383); Іти під ніж див. іти; Лягати (лягти) під ніж — лягати на операцію. — Проте, знаєте, коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Юрій Смолич, I, 1958, 82); [Мов] на ножах — у ворожих стосунках. [Надія:] Люблю [Карпа]... як хорошого, чесного товариша... Жаль, що з батьком на ножах, але я, здається, все зробила, щоб їх помирити (Олександр Корнійчук, II, 1955, 226); Ніж [гострий] у серце; Ножем [гострим] у серці — що-небудь дуже вражає, спричиняє душевний біль і т. ін. — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок, I, 1955, 351); Кожне тітчине слово гострим ножем поверталося у серці Гнатовому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); Під ніж — на заріз. Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги Вола, під ніж повів (Євген Гребінка, I, 1957, 63); Приставати (пристати) з ножем до горла — настирливо вимагати чого-небудь. — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15); Як (мов) на ножах сидіти (стояти, бути і т. ін.) — бути весь час у напруженому стані, дуже хвилюватися. — Почин хороший, — каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Галя мов на ножах стояла (Панас Мирний, IV, 1955, 143); Як ножем відрізати — сказати різко, категорично. — Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може, як ножем відрізати (Михайло Стельмах, II, 1962, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 420.

Коментарі (0)

НІЖ 2, спол. порівняльний.

1. Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищого ступеня порівняння прикметника або прислівника. Туман лежав над селом ще густіший в долині, ніж на горі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141); То було.. село, може, ще старіше, ніж була Вербівка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); Мій старший хлопець ще дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 108).

2. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень способу дії, часу. І гукнуло військо хором: — Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Леся Українка, I, 1951, 377); Але перше ніж наспіли до нього козаки, спис пробив йому груди, і Кукубенко схилився на руки товаришів (Олександр Довженко, I, 1958, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 420.

Коментарі (0)