в означеннях
Тлумачення, значення слова «нога»:

НОГА́, и, жін.

1. Одна з двох нижніх кінцівок людини. Вона ж не спала, не журилась, Сиділа, ноги устромила В гарячий попіл (Тарас Шевченко, I, 1951, 363); Морщачись, Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт (Михайло Стельмах, II, 1962, 63);
//  Одна з кінцівок деяких тварин та птахів. Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100).
 Заладнати ногу коневі (коню) див. заладнати.
Без задніх ніг — сильно стомившись. — Спить [Павлик] без задніх ніг. Наковзається за цілий день — ледве додому чапає (Михайло Стельмах, II, 1962, 399); Бити ноги див. бити; Біс (чорт, чортяка, дідько і т. ін.) ногу вломить (зломить, звихне) — важко, неможливо розібратися в чому-небудь. Гадав [Левко], що нема, в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (Михайло Стельмах, I, 1962, 152); [Передерій:] Як почне [Стрижаченко] крутити, як почне вертіти, то й праве діло так закруте, що сам чортяка ногу зломе (Панас Мирний, V, 1955, 123); Стільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть — кібернетичний дідько в них ногу звихне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 127); Брати (взяти) ноги на плечі див. брати; [Братися] в ноги — швидко йти, бігти, тікати від кого-небудь. Львові причулося, що то новий цар уже близько, як не злякається, та в ноги! (Іван Франко, IV, 1950, 53); [Чирва:] Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (Іван Микитенко, I, 1957, 92); Бути гирею на нозі див. гиря; Валити (звалити) з ніг див. валити 1; Валитися з ніг див. валитися; Ввіритися ногам — швидко побігти. Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (Петро Панч, Синів.., 1959, 63); Вертітися на ногах — бути весь час у русі. Рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася [Флора] на ногах (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 48); Вибивати (вибити) до ноги див. вибивати; Вибивати (перебирати) ногами — танцювати, енергійно пристукуючи або роблячи різні рухи ногами. Біля молодого запорожця вже четверо старих вибивали дрібненько ногами (Олександр Довженко, I, 1958, 228); Взявшись у боки, закружився [Іван] у танці. Перебирав ногами, ставав легко на пальці, ..крутився і присідав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Виносити (винести) ноги див. виносити; Випростати ноги див. випростувати; Витягти (витягнути) ноги див. витягати; Відбирати (відібрати) ноги див. відбирати; Відбігати ноги див. відбігати; Відкинути ноги див. відкидати; Відмахуватися руками й ногами див. відмахуватися; Відстояти ноги див. відстоювати; Відтанцювати ноги див. відтанцьовувати; Відходити ноги див. відходжувати; Відхрещуватися руками й ногами див. відхрещуватися; Встати (ступити) не на ту ногу (на ліву ногу) — бути без причини в поганому настрої. — Встане не на ту ногу пан управитель — і зуби перелічить, і служби позбавить (Михайло Стельмах, I, 1962, 88); [Надежда Петрівна:] Ви сьогодні на ліву ногу встали, Любов Олександрівно (Леся Українка, II, 1951, 68); Горить земля під ногами див. горіти; Давати (дати) волю ногам див. воля; Дай боже (бог) ноги див. бог; Дати ногам знати див. знати; Два чоботи на одну ногу — про людей (перев. з негативними рисами), подібних чимось між собою. Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 203); Догори (вверх) ногами див. догори, вверх; До ноги — всі до одного, до останнього, повністю. — Худібка в пошесть вигибла до ноги, хоч вовком вий (Іван Франко, XIII, 1954, 36); [Ряженко:] Вони повискакують на постріли, й тоді ми їх переб'ємо до ноги (Іван Микитенко, I, 1957, 309); Задерти (задрати) ноги: а) (як частина складнопідрядного речення) уживається для вираження погрози фізично покарати когось. — Дай сюди, — бо як пхну, то й ноги задереш! — кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило (Нечуй-Левицький, II, 1956, 297); б) (зневажл.) умерти; здохнути (про тварин). [Гніт:] Єлисей тепер тільки спить і бачить, коли б батько швидше задер ноги! (Марко Кропивницький, III, 1959, 301); Збивати (збити) з ніг див. збивати; Збивати (збити) ноги див. збивати; Збиватися (збитися) з ніг див. збиватися; Збиватися (збитися) з ноги див. збиватися; Звалювати (звалити) з ніг див. звалювати; Звалюватися (звалитися) з ніг див. звалюватися 1; Зводити (звести) на ноги: а) допомагати кому-небудь вставати, підніматися, підводити когось; б) (перен.) примушувати когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. Важкий гарматний постріл звів Каффу на ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 107); в) (перен.) виліковувати. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228); Зводитися (звестися, спинатися, зіп'ястися, зніматися, знятися, підніматися, піднятися, ставати, стати і т. ін.) на ноги: а) підростати, ставати дорослим, самостійним. Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і.. ручки від кісся (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 5); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний, I, 1949, 149); Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано і стала на власні ноги (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 13); б) одужувати, поправлятися після хвороби. Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 311); — Іродова душа! — каже Шрам. — Трохи мені .. сина не спровадив на той світ. — А що пак твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 120); — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш... (Олесь Гончар, II, 1959, 135); в) (перен.) розвиваючись, досягати певного рівня. Володіючи величезними технічними потужностями.., звівся на ноги «Мосфільмь (Літературна Україна, 8.I 1963, 2); [Кіндрат:] Найтяжче уже пройдено. Почали план давати. Стаємо на ноги (Олександр Корнійчук, II, 1955, 155); г) ставати заможним. Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі. Гнат став на ноги, зробився хазяїном (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); — Ні, хай ще пройде рік-другий, — думає Мар'яна, — а ми.. зіпнемося на ноги... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 88); З голови до ніг; З ніг до голови див. голова; Зриватися (зірватися, зметнутися, схоплюватися, схопитися і т. ін.) на [рівні] ноги — швидко вставати випрямляючись. Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Вони зірвались на ноги і кинулись до найближчої щілини (Олесь Гончар, III, 1959, 80); Схопившись на рівні ноги, я прислухався і навшпиньках пройшов до їдальні (Іван Микитенко, II, 1957, 107); З усіх (зі всіх) ніг — Дуже швидко. Німець сказав щось прикажчикові, той з усіх ніг помчався у двір (Панас Мирний, IV, 1955, 243); Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (Михайло Стельмах, II, 1962, 353); Іти в ногу з життям див. життя; Іти (ступати і т. ін.) [нога] в ногу: а) ступати тією ногою, якою ступають інші; одночасно, в такт з іншими. Незчувся [телефоніст], як опинився в тісному натовпі і, ступаючи нога в ногу з іншими, мовчки побрів (Олесь Гончар, III, 1959, 454); б) (перен.) погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т. ін. Юність проходить із піснею в ногу, В ногу із часом, у ногу з життям (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 37); Цілий ряд романів, оповідань і нарисів свідчать, що література намагається йти в ногу з сучасністю (Літературна газета, 24.I 1961, 1); Кидатися (кинутися, падати, упасти) в ноги (до ніг) — робити земний уклін або ставати на коліна, просячи про що-небудь. Кинувся [Євдоким] в ноги до свого батька, той огрів його кілька разів батогом по плечах, але дозволив одружитися з бідною роботящою дівчиною (Михайло Стельмах, I, 1962, 225); Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в носи, прохаючи на весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Куди ноги несуть (несли, носили, понесуть) — не вибираючи дороги, у будь-якому напрямку. Радили [зайці] забиратися з сеї рівнини і тікати щодуху, куди ноги несуть (Іван Франко, IV, 1950, 100); В лукав [Іван] без мети, злазив на гори, спускався і підіймався, куди ноги носили (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Кульгати на обидві ноги див. кульгати; Лазити (повзати) в ногах — благати, просити, стоячи на колінах. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? Перед катом своїм!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 71); Отой слимак До-ма-га-цький.. Тремтить, повзав в ногах, благає, щоб не били... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 145); Ледве (ледь) держатися (триматися, стояти) на ногах — від великої втоми або сп'яніння втрачати рівновагу і здатність нормально рухатися. Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (Іван Котляревський, I, 1952, 200); Коли вже стемніло, привели на хутір кільканадцятеро їх [червопоармійців], захоплених у бою, в запечених кров'ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (Олесь Гончар, II, 1959, 340); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний, I, 1949, 259); Ледве (насилу) ноги нести (носити) — від втоми, старості, переживань не мати змоги нормально рухатися. Ледве, ледве несу ноги (Тарас Шевченко, II, 1953, 415); Ледве (насилу і т. ін.) ноги волочити див. волочити; Мати під ногами ґрунт див. ґрунт; На босу ногу — на голу ногу (без панчіх, онуч). Він швидко взувається на босу ногу, накидає на плечі піджак (Михайло Стельмах, I, 1962, 438); На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 322); На короткій (дружній) нозі — бути з ким-небудь у близьких, дружніх стосунках. Він.. з відповідальним чоловіком на короткій нозі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 219); З дівчатами він на дружній позі (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 13); Налягати (налягти) на ноги див. налягати; На ногах: а) стоячи. Всього натерпілося хлоп'я [в лакейчуках]. Іноді, довго стоячи, на ногах засипало, падало додолу (Панас Мирний, I, 1949, 261); б) бути в русі, працювати, не спати. — Жінка — ранній птах: ще сонце у колисці, а вона на ногах (Михайло Стельмах, I, 1962, 222); — Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (Цюла, Назустріч.., 1958, 370); На рівній (одній) нозі — як рівний з рівним. Мама з донькою були добрі приятелі й трималися цілком на рівній позі (Юрій Яновський, Мир, 1950, 179); На широку ногу — багато, розкішно (жити). — Панькайся з хворою [дружиною] та дітьми, коли можна пожити одинаком — на широку ногу! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 158); Не втрачати ґрунту [під ногами] див. ґрунт; Не жаліти [своїх] ніг див. жаліти; Не ступала [людська] нога — нікого не було, ніхто не жив, не ходив в якій-небудь місцевості. — Нас не злякають ці гори без шляхів і без стежок, ці глухі місця, де, може, ще не ступала людська нога. Ми ступимо тут, бо ми — більшовики (Олесь Гончар, III, 1959, 98); Не чути [під собою] ніг: а) швидко бігти. Назад вертатись не охочі, Всі бігли, аж не чули ніг (Іван Котляревський, I, 1952, 220); б) відчувати сильну втому в ногах від надмірного бігання, ходіння. — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 203); в) від приємних почуттів бути енергійним, рухливим. Сховавши зошит біля серця, Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 55); Нищити до ноги див. нищити; Ні в зуб ногою — зовсім нічого (не знати, не тямити, не розуміти); Ні ногою до кого, куди — не бувати де-небудь, не ходити куди-небудь. — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемо бастувати (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 18); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Ноги відвалюються (відпадають) — хто-небудь відчував біль у ногах від великої втоми; Нога за ногою — дуже повільно і один за одним (іти). По цій дорозі нога за ногою волоклася валка мандрівників (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 378); Хлопці поверталися назад понад шляхом поволеньки, нога за ногою (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 99); Ноги гудуть — хто-небудь відчуває велику втому в ногах від тривалої ходьби. — От я за останні дні добре нагулявся, аж ноги гудуть (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201); Ноги ломить кому — хто-небудь відчувай біль у ногах від холоду. Ще в наймах почала вона боятись холоду.., восени ходила через болото — стало їй ноги ломити (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 146); Ноги (нога) не буде; Нога не ступить — погроза більше не приходити до кого-небудь або кудись. Він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 42); — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (Михайло Стельмах, I, 1962, 230); Ноги не держать див. держати; Ноги не несуть (не носять, не слухаються) кого — хто-небудь від утоми, переживань і т. ін. втрачає, здатність нормально рухатися. Зупинилася [Фросина Данилівна] на площадці, віддихалася. А ноги не несуть далі (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 213); Петра з нудьги не носять ноги (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 139); Вже так находився Іванко по Новгороду, що й нога не носили (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 197); Все ж було краще [під дощем], ніж у тих клятих вагонах. Хоч і не слухалися ноги, але вільно можна дихати (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); Ноги прикипіли до землі — хто-небудь від сильних пережинань, хвилювання втратив здатність рухатися. Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 329); Одна нога тут, [а] друга там — наказ, прохання чи обіцянка дуже швидко куди-небудь піти, побігти. — Зоя, у мене до тебе прохання — одна нога тут, друга там — принеси сюди схему руху інертного газу в усій системі (Вадим Собко, Справа.., 1959, 65); Переминатися з ноги на ногу див. переминатися 2; Піднімати (підняти, знімати, зняти) на ноги — примушувати когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. — Ти хіба не знаєш, що твій внук ціле місто підняв на ноги, трохи народ не збунтував? (Панас Мирний, I, 1954, 283); Крізь густі гіллячки кущів і Гальванеску, звичайно, не міг би її помітити, .. він зняв на ноги всю свою .. челядь (Юрій Смолич, I, 1958, 92); Підставляти (підставити) ногу: а) ставити свою ногу так, щоб вона була перешкодою для чийогось руху. Гриць кинувся за брилем, але в цей час хтось підставив ногу, і хлопець полетів сторчака (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 30); б) (перен.) робити кому-небудь неприємності, перешкоджати в чому-небудь. Кожному [старшому] бажалося вискочити перед начальством.. Через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний, I, 1949, 230); Плутатися (вертітися) під ногами — заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями. Вона саме купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами (Леся Українка, III, 1952, 700); — Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати..? (Михайло Стельмах, II, 1962, 76); Поставити з ніг на голову див. поставити; Поставити на ноги: а) виростити, виховати. Каленик Романович і Ганна Сильвестрівпа усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік (Іван Сенченко, Опов., 1959, 38); б) вилікувати. Дбайливі лікарі поставили її на ноги після перенесеного жахливого голодування, після запалеїіня легенів (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 270); в) з відсталого вивести в передові; зробити заможним. [Ковшик:] Що ти зробив для села? [Романюк:] Мало зробив? Після війни.. все господарство на ноги поставив і аж до середнього рівня довів (Олександр Корнійчук, II, 1955, 236); г) (перев. у сполуч. із сл. усіх) примусити когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. Всіх поставить [Яцуба] на ноги, щоб тільки захистити дочку і викрити злочинне кубло, якщо воно там, в інституті, завелося (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 162); Поставити на рівні ноги дип. рівний; Потрібний, як собаці п'ята нога — абсолютно непотрібний; зайвий. — Оце справжній пан! — повторив Данило. — А в'юни їсть, як простий, — додав Григорій. — Чи ж знає він, як з них толокно робити? — Потрібне воно йому, як собаці п'ята нога (Михайло Стельмах, I, 1962, 84); Придати ходи в ноги — швидше піти. Він придав ходи в ноги (Панас Мирний, I, 1949, 256); Руками й ногами — всіма силами, повністю, абсолютно. — Годі вдома сидіти та хліб переводити, — пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний, I, 1949, 148); Самі ноги несуть (несли, носять, носили і т. ін.) кого — хто-небудь дуже легко, швидко рухається; кому-небудь легко йдеться. Вони [бурлаки] ніби не йшли, а, здавалось, самі ноги несли їх додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); Ставати (стати) на близьку (коротку) ногу — вступати в близькі, дружні стосунки. З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (Олесь Гончар, I, 1954, 185); Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 113); Стояти однією (одною) ногою в могилі (у труні і т. ін.) — бути близьким до смерті. Біла, як морська піна, голова, вкрита невеличкою камилавкою, сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 41); Стояти твердо на ногах: а) бути самостійним, незалежним; б) бути впевненим у своїх діях. Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 36); Топтати (підтоптати) під ноги: а) перемагати. Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Фільнія (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337); б) ганьбити. А він [Нечай] не хотів утікати, «свою славу козацьку під ноги топтати». І клав ворогів, як снопики (Терень Масенко, Життя.., 1960, 122); Ув'язувати (зв'язувати, зв'язати) руки й (та) ноги (по руках і ногах) див. рука; Ударити ногами — піти в танець. Вельможна громада Не втерпіла, ударила Старими ногами (Тарас Шевченко, I, 1951, 79); У ногах — біля того місця, де лежать ступні ніг; біля ніг. Носила [Пріська] через її голову собі до рота ложкою страву з миски, що стояла в ногах (Леся Українка, III, 1952, 667); — Ну, а це що за мертвяки? — запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Олександр Довженко, I, 1958, 288); У ногах правди немає (нема) — уживається як примовка при запрошенні сідати. — Про що ж ми з тобою будемо говорити? Ти сідай, сідай, в ногах немає правди (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 268); — Ну, сідай же, Касю, та поговоримо. В ногах правди нема (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 332); Чорний віл на ногу наступив див. наступати; Щоб твоєї (вашої, його і т. ін.) ноги тут [більше] не було! — настійна вимога до кого-небудь піти, перестати бувати десь. — Ви вже вільні, — перебив його Зарічний. — Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (Микола Ю. Тарновський, Незримий горизонт, 1962, 60); Як (мов) не своїми ногами — повільно І невпевнено (іти). Дівчина, як оніміла, мов сама не своя — хоч би слово. Хлипнула тільки грудьми і як не своїми ногами пішла за чоловіком із кімнати (Андрій Головко, II, 1957, 171); Як ногу вломити — не мати змоги стримати себе. А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... (Панас Мирний, I, 1949, 214); — Не всидів, — посміхнувся Цимбал. — Спершу слухав, а потім десь як ногу вломив (Олесь Гончар, II, 1959, 191).

2. Опора меблів, споруд, механізмів і т. ін. Крокв'яні ноги врубувалися у верхній вінець зрубу, а кінці ніг.. випускалися над поверхнею стіни для утворення навісу (Дерев'яне зодчество України, 1949, 63); Ноги стола.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 437.

Коментарі (0)