НОМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. фін. Який виражається грошовою вартістю. Номінальна зарплата.
2. Який тільки має яку-небудь назву, але не виконує своїх функцій, обов'язків і т. ін. Володіння англійців було лише номінальне. Кебека залишалася французькою й католицькою провінцією (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 70); Мстислав хотів, очевидно, поставити Ростислава в становище номінального київського князя і зберегти за собою всю фактичну владу (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 569).