в означеннях
Тлумачення, значення слова «норець»:

НОРЕ́ЦЬ, рця, чол.

1. Водоплавний птах родини качиних, що має на задньому пальці широку шкірясту лопать і їжу добуває, пірнаючи. Там норець (Пірни́коза, як кажуть наші діти) То білими виблискує, грудьми, То щезне у воді, лиш розійдуться Круги широкі (Максим Рильський, I, 1960, 248); Деякі породи норців мандрують по воді. Пливуть собі з річки в річку, до самого моря. А там декотрі з них зимують біля берегів та островів Каспійського моря (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 94).

2. заст. Водолаз. Норець в глибокі [глибини] поринає кипучі І з моря виносить він перла блискучі (Борис Грінченко, I, 1963, 126); Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він [корабель] там зачепився (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 442.

Коментарі (0)