в означеннях
Тлумачення, значення слова «норма»:

НО́РМА, и, жін.

1. Звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін. Правові норми радянської загальнонародної держави виховують у трудящих високу ідейність, відданість справі комунізму і інтересам Батьківщини (Комуніст України, 1, 1966, 28); Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу об'єктивних обставин мусив залишитись безкарним (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36);
//  Зразок, правило поведінки людей у суспільстві. Ленін виробив тверді норми партійного життя, які стали законом для всієї дальшої діяльності партії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 66); Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов'язкові й для головного інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 335);
//  Загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. Норми літературної мови складаються історично, вони є продуктом історичного розвитку і на певних етапах мають свої відмінності (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 7); Досконале знання мови з погляду її граматичних.. норм може і повинно бути гордістю поета (Леонід Первомайський, З щоденника.., 1950, 5).
Входити (увійти, приходити, прийти) в норму — набувати нормального вигляду, стану; ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (Олесь Гончар, I, 1954, 287); Я було почала приходити трохи в норму та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка, V, 1956, 339).

2. Установлена міра, розмір чого-небудь. Зимно в бароні. Добова норма дров давно вже спалена (Олесь Гончар, II, 1959, 130); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); Для відкритого ґрунту норми висіву встановлюють на гектар, для закритого — на метр (Овочівництво, 1956, 88);
//  Установлена міра виробітку; денне, змігше завдання робітника, колгоспника і т. ін. Він був веселий, бо йому добре сьогодні працювалося на заводі і він утроє, перевищив за зміну свою норму (Олесь Донченко, VI, 1957, 122); Він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Юрій Яновський, II, 1954, 100);
//  спорт. Комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду. Вони прийшли сюди складати норми на значок «Готовий до праці та оборони» (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 343).
 Норма права — загальнообов'язкове правило поведінки людей, встановлене, санкціоноване і забезпечуване державою; Норма представництва — кількість представників, що обирається певною групою населення в органи влади, а також партійними, профспілковими організаціями на свої конференції, з'їзди і т. ін. Норми представництва на з'їзді партії встановлюються Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 16); Норма прибутку — за капіталізму — відношення величини додаткової вартості до всього авансованого капіталу, обчислене в процентах; Норма часу — час, установлений для виконання одиниці роботи. Витрата часу на виконання якої-небудь роботи характеризується технічною нормою часу (Слюсарна справа, 1957, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 442.

Коментарі (0)