в означеннях
Тлумачення, значення слова «норовливий»:

НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. — Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Марко Вовчок, I, 1955, 250); Дмитро Іванович.. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Як на гріх, і пічники їй трапились якісь норовливі, свавільні і легковажні (Яків Баш, Надія, 1960, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 444.

Коментарі (0)