в означеннях
Тлумачення, значення слова «норовистий»:

НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Борис Грінченко, II, 1963, 276); Підмінна доярка, упоравшись з усією групою ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 259);
//  Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину). Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем (Панас Мирний, IV, 1955, 44); Він і тепер не кається в тому, що хоч раз за життя побив свою норовисту бабу (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 143);  * Образно. Батальйон Чумаченка.. змушений був тоді затриматись над гірською норовистою річкою (Олесь Гончар, III, 1959, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 444.

Коментарі (0)