в означеннях
Тлумачення, значення слова «норовитися»:

НОРОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. норовляться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). [Кіндрат Антонович:] Коли кінь чи віл норовиться, то йому цурку надівають на губу? (Марко Кропивницький, II, 1958, 328); Біля липи, чогось вивертаючи голову, норовилась однорога червоно-бура корова, а її уперто тягнув на себе підпилий Шмалій (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
//  Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину). Він загрожував, норовився, І опинався, але з ним коротко й переконливо поговорив дід Яруга, і Філька мовчки пішов з комуни (Олексій Кундзіч, і Пов. і нов., 1938, 285); Чи вийдуть люди з серпами, косами та до панських машин? Чи норовитимуться, як по весні..? (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 444.

Коментарі (0)