в означеннях
Тлумачення, значення слова «нотація»:

НОТАЦІЯ 1, ї, жін. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Озей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 315).
 Вичитувати (вичитати) нотацію див. вичитувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 447.

Коментарі (0)

НОТАЦІЯ 2, ї, жін., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Порита книга шахіста, 1952, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 448.

Коментарі (0)