в означеннях
Тлумачення, значення слова «новітній»:

НОВІ́ТНІЙ, я, є.

1. Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. О, дайте Чумакових ритмів, Заліза дзвін, бетону тон! Щоб оспівать часи новітні (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 5); Багато великих змін відчули люди в собі і в новітньому світі (Олександр Довженко, I, 1958, 84); Новітні архітектори й художники вивчають старі архітектурні форми і живописні принципи (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).

2. Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. Замість архітектурних балконів з амурчиками та іншими прикрасами, новітні будинки мали стандартні, неестетичні залізні балкончики (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 109); Чекають нас новітнії машини. Ставай, юначе, справжнім трударем! (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 15); В соціалістичних країнах є великі можливості впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки (Комуніст України, 9, 1962, 21);
//  рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 115).
 Новітня історія — історія останнього періоду. Ленін закликав розвивати далі матеріалістичну діалектику на основі узагальнення досвіду новітньої історії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 255); Новітня література — література останнього періоду. Купала, разом з Я. Коласом, був засновником новітньої літератури білоруського народу (Терень Масенко, Життя.., 1960, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 434.

Коментарі (0)