в означеннях
Тлумачення, значення слова «новобранець»:

НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, чол. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 430);  * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітчизна, 9, 1963, 155);  * У порівняннях. [Люда:] Мене випроводили як новобранця — усією родиною (Сава Голованівський, Драми, 1958, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 435.

Коментарі (0)