Словник української мови

НОЖІ́ВКА, и, жін. Невелика ручна пилка з однією ручкою. Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 41); При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 50);
//  Пилка для різання металу. При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 65).