НУДНЕ́НЬКО, розм. Присл. до нудненький. Та що й казать: Петро пішов у славу! Але Петрові все нудненько щось стає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 139).
НУДНЕ́НЬКО, розм. Присл. до нудненький. Та що й казать: Петро пішов у славу! Але Петрові все нудненько щось стає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 139).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 451.