НУДО́ТНО. Присл. до нудотний. Завиває надривно і нудотно музика (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 24); Зрита земля нудотно смерділа мінними газами й трупами (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
НУДО́ТНО. Присл. до нудотний. Завиває надривно і нудотно музика (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 24); Зрита земля нудотно смерділа мінними газами й трупами (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 452.