НУЛЬ, я, чол.
1. Цифра 0, що означає відсутність
величини, а при підставлянні її до іншого числа справа
означає збільшення його в десять разів. Сума двох
протилежних чисел дорівнює нулеві (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 21); Якщо
нам, наприклад, треба записати мільйон, ми можемо
поставити одиницю і за нею шість нулів (Наука і життя,
9, 1956, 5); Вся лінія голови його нагадувала нуль (Олександр Копиленко,
Вибр., 1948, 110); * Образно. Десятки разів він
пробував умовляти суворовця, але кожного разу наслідки
дорівнювали нулю (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 73).
Нуль уваги — ніякої уваги. — Ну, а хто ж таки
автор [листа]? — Не знаю. Трішки, правда, догадуюсь,
та тільки я нуль уваги в той бік... (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 20).
2. Умовна величина, від якої починається
відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску
і т. ін.). Нерчин вимкнув світло. Стрілка індикатора
упала і завмерла на нулі (Натан Рибак, Час, 1960, 786);
Ртуть опустилася до цифри 26 нижче нуля (Олесь Донченко,
V, 1957, 440); Був початок квітня, але весна була пізня,
вночі термометр показував нижче нуля (Любомир Дмитерко,
Розлука. 1957, 265).
Нуль-нуль: а) уживаються після називання години
на означення точного часу: саме о такій-то годині й ні
на хвилину пізніше або раніше. — Добро! Значить,
будеш, Толю, на причалі о чотирнадцятій нуль-нуль
(Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 84); б) у деяких
спортивних змаганнях означає, що жодна з команд не дістала
переваги у грі.
3. У дореволюційній школі — найнижчий бал оцінки знань, поведінки. Нулі та 1.. ставлять часто, але й зачеркують хутко, і ніхто того особливо не боїться, хоч не раз «для годиться» плачуть і просять зачеркнути (Леся Українка, V, 1956, 403).
4. перен. Те, що не має ніякої цінності і значення.
// хотів давно признатися Вам, що наука моя, то нуль
(Василь Стефаник, III, 1954, 81); — Без неї [матері] ти, хлопче,
нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного
гіркого досвіду свідчу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 116).