в означеннях
Тлумачення, значення слова «нуль»:

НУЛЬ, я, чол.

1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. Сума двох протилежних чисел дорівнюс нулеві (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 21); Якщо нам, наприклад, треба записати мільйон, ми можемо поставити одиницю і за нею шість нулів (Наука і життя, 9, 1956, 5); Вся лінія голови його нагадувала нуль (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 110);  * Образно. Десятки разів він пробував умовляти суворовця, але кожного разу наслідки дорівнювали нулю (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 73).
 Нуль уваги — ніякої уваги. — Ну, а хто ж таки автор [листа]? — Не знаю. Трішки, правда, догадуюсь, та тільки я нуль уваги в той бік... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 20).

2. Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.). Нерчин вимкнув світло. Стрілка індикатора упала і завмерла на нулі (Натан Рибак, Час, 1960, 786); Ртуть опустилася до цифри 26 нижче нуля (Олесь Донченко, V, 1957, 440); Був початок квітня, але весна була пізня, вночі термометр показував нижче нуля (Любомир Дмитерко, Розлука. 1957, 265).
 Нуль-нуль: а) уживаються після називання години на означення точного часу: саме о такій-то годині й ні на хвилину пізніше або раніше. — Добро! Значить, будеш, Толю, на причалі о чотирнадцятій нуль-нуль (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 84); б) у деяких спортивних змаганнях означає, що жодна з команд не дістала переваги у грі.

3. У дореволюційній школі — найнижчий бал оцінки знань, поведінки. Нулі та 1.. ставлять часто, але й зачеркують хутко, і ніхто того особливо не боїться, хоч не раз «для годиться» плачуть і просять зачеркнути (Леся Українка, V, 1956, 403).

4. перен. Те, що не має ніякої цінності і значення.
//  хотів давно признатися Вам, що наука моя, то нуль (Василь Стефаник, III, 1954, 81); — Без неї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 454.

Коментарі (0)