в означеннях
Тлумачення, значення слова «нумер»:

НУ́МЕР, а, чол.

1. рідко. Те саме, що номер 1, 3—6. — Те, що нумер карабінки завчив, — це одне добре (Олесь Гончар, III, 1959, 320); В руках у нього «Правды» свіжий нумер, «Радянської Донеччини» комплект (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 59); — Се вже остатній нумер. Ох, ні, ще має бути серенада. Ви зостаєтесь? (Леся Українка, III, 1952, 534).

2. діал. Цифра. [Півторак:] А я хоч також неписьменний, а вже ну мерів настільки знаю, що розпізнаю, де сім, а де чотирнадцять (Іван Франко, IX, 1952, 43); Якимові кров ударила до лиця.. Виразні круглі нумери засвітили, як очі гадюки... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 455.

Коментарі (0)