в означеннях
Тлумачення, значення слова «нумо»:

НУМО 1, виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. — Та годі вам клопотатись! Нумо вечеряти!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 205); [Хор:] Слава наша хай гримить... Нумо вгору всі шапками! (Марко Кропивницький, V, 1959, 159); Нумо до праці святої, брати, Сміливо будемо йти (Володимир Самійленко, I, 1958, 21); — А нумо навалимось на цей бік, а то коли б не перекинулись на бугрі (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1940, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 455.

Коментарі (0)

НУМО 2, частка, розм. У поєднанні з інфінітивом указує на інтенсивний початок дії. — Мені назустріч управитель чимчикує. Та вчепирився [вчепився], клятий, і нумо тягти до хурдиги (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 371); — Вона не тільки дітей учить, а й гуляє з ними.. Позабирає за руки в коло і нумо вчити то одну, то другу гру (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 455.

Коментарі (0)