в означеннях
Тлумачення, значення слова «нутро»:

НУТРО́, а, чол.

1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (Нечуй-Левицький, III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його... нутро пошкодило... (Олесь Гончар, III, 1959, 412).

2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Іван Франко, X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро каву на (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 256).

3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здається, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 118);
//  Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев'ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Іван Франко, VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллеться як вода (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 294).
Нутром чути (відчувати) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); По нутру — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Добрячий тютюнець... Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 457.

Коментарі (0)