НУЖДА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм., рідко.
1. без додатка. Відчувати гострі нестатки; жити в злиднях. — Я не можу допустити, щоб моя дочка нуждалася… (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 112).
2. в кому—чому, ким, чим і без додатка. Відчувати гостру потребу, необхідність у кому-, чому-небудь. Складно, по-писарськи була написана бумага.., що Притика, вельми нуждаючись у грошах, узяв у нього п'ять рублів за півроку вперед (Панас Мирний, III, 1954, 61).