в означеннях
Тлумачення, значення слова «нидіти»:

НИДІТИ, ію, ієш, недок.

1. Вести бездіяльне, позбавлене мети, смислу, духовних інтересів життя; животіти. — Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, та тільки животіємо в цій глушині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 224); Тільки філософський матеріалізм Маркса вказав пролетаріатові вихід з духовного рабства, в якому ниділи дотепер всі пригноблені класи (Ленін, 23, 1972, 46); На бистрині не легко плавать, Бо хвиля зносить, хвиля рве. Хто нидіє, а не живе, Нехай шукає тиху заводь! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121);
//  Знемагати, нудьгуючи від бездіяльності, марнуючи час. — А що ж, капітан правду каже, чим тут нидіти в лісі, краще туди, де всі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 339).

2. Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. Її жива, кровиста натура ниділа і сохла в тій холодній, бездільній самоті (Іван Франко, V, 1951, 419); — Чогось ви, тітко Лучіко, дуже впадаєте біля нашої Ляни! Коли вас немає, дівчинка просто нидіє! (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 317);
//  без додатка і над чим. Знемагати, зазнавати душевної муки, довго і одноманітно здійснюючи, виконуючи що-небудь. Пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 46); Друз і-однокласники працюють у Казахстані, на Донбасі, а вона нидіє над зведеннями (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 132); Нидіти над підручниками.

3. Втрачати сили, ставати фізично слабим. Стара попадя над дочками тремтіла Та посагу скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла В великій гризоті й турботах дрібних (Леонід Первомайський, II, 1958, 375); Вона боязко, турботно придивлялася до Зінька — як йому: чи легшає? Чи видужує? А він усе кволився, все нидів (Борис Грінченко, II, 1963, 488);
//  В'янути, сохнути (про рослини). На вікні ниділа в горщику миршава квітка (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 66).

4. рідко. Набридливо скаржитися на що-небудь; нарікати, нити. — Хто ж розкує нашого духа? .. — нидіє Іваницький, похитуючи, як немовля, головою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 409.

Коментарі (0)