в означеннях
Тлумачення, значення слова «низ»:

НИЗ, у, чол.

1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 85);
//  рідко. Те саме, що виворіт. — Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді (Михайло Стельмах, I, 1962, 311).

2. Низька місцевість; низина. Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах (Панас Мирний, IV, 1955, 219); Білі тумани в передчутті сонця занепокоїлися по низах (Олесь Гончар, III, 1959, 434).

3. Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія. В VII ст. в низах Волги утворилася сильна Хазарська держава (Історія СРСР, I, 1950, 28); З усіх усюд піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, від дніпровського низу... (Олександр Довженко, I, 1958, 272).

4. тільки мн. Широкі маси трудового населення. Турбай з повагою глянув на Кузя. Зібраний, підтягнутий, навіть елегантний, він здався йому уособленням тієї розумової енергії, яку партія спрямувала в народ, в найглибші низи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 93); Царизм душив, нищив талановитих людей, виходців з низів (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 42).

5. тільки мн. Низькі звуки, ноти. Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах, а на низах — міцний, глибокий, який гармонійно пасував до його могутньої постаті (Минуле українського театру, 1953, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 410.

Коментарі (0)