НИЗАТИ, нижу, нижеш, недок., перех.
1. Насаджувати, просовувати що-небудь одно за другим на нитку, дріт і т. ін. Низати намисто; Низати тютюн; * Образно. Чорна ніч низала перед тобою.. разки з залізничних будок, освітлених станцій, телеграфних стовпів (Андрій Головко, I, 1957, 79); * У порівняннях. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65).
2. перен. Легко, вільно підбирати, пов'язуючи одно з одним (про слова, рими і т. ін.). Любий Миша! ..Якось ти ніколи пастояще не пишеш, про свої діла, а так якось все тії слова нижеш, мов перли (Леся Українка, V, 1950, 17); Він [мандрівник] сідав на камені найближче, У руках — папір і олівець. Так сидить і на папері ниже Руни ті рядочок до рядку... (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 120).
3. перен. Охоплювати повністю, проймати наскрізь
(про холод, вітер, сонце і т. ін.); пронизувати. Листя
моє чорна хвиля роздирає, Холод мене ниже! (Яків Щоголів,
Поезії, 1958, 69).
♦ Низати очима — пильно, уважно дивитись на кого-небудь.
Хлопці обступили Гаврила й низали його очима
(Іван Микитенко, II, 1957, 24); Низати плечима — робити рухи
плечима при здивуванні, нерозумінні, незнанні
чого-небудь. Він мовчить, та тільки плечима ниже (Номис,
1864, № 13730).