НИ́ЖНІЙ, я, є.
1. Який міститься внизу, нижче
інших подібних предметів; протилежне верхній.
Сухі нижні гіллячки кололи йому лице (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 350); Спить уже пасажирка на горішній лаві.
Спить і на нижній лисий пасажир у жилетці (Андрій Головко,
I, 1957, 455); Зараз він щось уважно пише, бо навіть
кінчик язика лежить на нижній губі (Михайло Стельмах, I, 1962,
135);
// Який подається низом. Нижні м'ячі.
2. Який одягається під верхній одяг. Вона все ж таки перетягла його через поріг і, не соромлячись, стала стягати з нього верхню і нижню сорочку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 474).
3. Який міститься недалеко від гирла ріки.
Нижній чин — назва солдата, на відміну від офіцера.
Офіцери були перебиті, а генерал Гофман піднятий на
штики своїми нижніми чинами (Олександр Довженко, I, 1958, 142).