НИ́ЖНИК, а, чол., діал.
1. Валет. — Та не ту ходиш, ходи нижника! — кричав він до Пріськи (Панас Мирний, IV, 1955, 165).
2. Людина, яка при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу.
НИ́ЖНИК, а, чол., діал.
1. Валет. — Та не ту ходиш, ходи нижника! — кричав він до Пріськи (Панас Мирний, IV, 1955, 165).
2. Людина, яка при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 409.